- поневолений
- [понеиво/леинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
поневолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поневолити. 2) у знач. прикм. Який перебуває під якимсь гнітом … Український тлумачний словник
поневолений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
під'яремний — а, е. 1) Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під яремний віл. 2) перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений. || Який здійснюється, існує і т. ін. в умовах неволі, поневолення. || у знач. ім. під яре/мний, ного, ч.; під яре/мна, ної, ж … Український тлумачний словник
поневоленість — ності, ж. Абстр. ім. до поневолений … Український тлумачний словник
вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… … Словник синонімів української мови
підневільний — I (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), невільний, під яремний; поневолений, уярмлений (якого хтось поневолив) Пор. пригноблений I II ▶ див. залежний, примусовий 1) … Словник синонімів української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки